Аналітика
Рівність як вимога поводитись в однакових випадках однаковим чином, а у відмінних — відмінним чином, характерна для права всіх часів. Однак суспільні уявлення про виправдані відмінності між людьми та різне ставлення до них постійно змінювались залежно від історичної епохи. Так, античне й середньовічне право не знали загальної рівності. Ця ідея народжується в часи Просвітництва та втілюється у документах двох революцій: Декларації незалежності США 1776 р. та Французькій декларації прав людини і громадянина 1789 р. Виникає концепція юридичної (формальної) рівності, яка реалізується у праві за допомогою чотирьох пов’язаних між собою загальних принципів:
1) принципу рівності перед законом;
2) принципу рівності перед судом;
3) принципу рівності прав і свобод людини і громадянина;
4) принципу рівності обов’язків людини й громадянина.
Ідея формальної рівності обумовлює юридичну заборону дискримінації як одне з найочевидніших порушень принципу рівності.
(с) Питання заборони та протидії дискримінації (методичні рекомендації для юристів). Джерело: www.ombudsman.gov.ua/files/alena/GuidelinesFinal26-05.pdf