Аналітика
Ієринг розглядає інтерес як такий, що лежить в основі його теорії права. Саме через інтерес він спробував сформулювати ідею мети в праві, що вивело його у площину концепцій «права в об’єктивному сенсі» і «права в суб’єктивному сенсі»та розуміння права як «суми умов соціального життя в широкому сенсі цього терміну, що забезпечується силою держави через засоби зовнішнього примусу»,що має за мету слугувати інтересам суспільства. [ von Ihering R. Author's Preface. von Ihering R. Law as a Means to an End. Boston: The Boston Book Company, 1913.]
Подальший розвиток концепція інтересу знаходить в теоріі інтересу Роско Паунда, запропонованої в першій половині ХХ ст. в рамках його концепції соціологічної юриспруденції. В його розумінні такі невизначені конституційні концепції, на кшталт «належної правової процедури», вимагають зваження, співставлення, балансування і пристосування суспільних інтересів, «зважування чи балансування різних інтересів, що перетинаються чи вступають у протиріччя, та раціональне їх узгодження чи пристосування». Так він розрізняє три категорії інтересу, що визнається в праві: індивідуальний інтерес, публічний інтерес та суспільний інтерес: «… індивідуальні інтереси – це вимоги, претензії чи бажання, що мають безпосереднє відношення до індивідуального життя і стверджуються в ім’я цього життя. Публічні інтереси – це вимоги, претензії чи бажання, що мають безпосереднє відношення до життя політично організованого суспільства і стверджуються в ім’я цієї організації. Вони загалом розглядаються як вимоги політично організованого суспільства, що виступає як юридична єдність. Суспільні інтереси – це вимоги, претензії чи бажання, що мають безпосереднє відношення до соціального життя в цивілізованому суспільстві і стверджуються в ім’я такого життя. Часто вони розглядаються як вимоги цілої соціальної групи як такої». [Cardozo B. The Nature of the Judicial Process. New Haven: Harvard University Press, 1946]
Бенджамін Кардозо також зводить сутність конституційного провадження до ідентифікації і балансування суспільних інтересів: «Мій аналіз судового процесу зводиться до такого і трішки більше: логіка, історія, звичай, користь і прийняті стандарти доброї поведінки – це є силами, що поодинці чи разом визначають прогрес права. Яка з цих сил домінуватиме у певній справі, повинно залежати переважно від порівняльної важливості чи цінності суспільного інтересу, якому така сила сприяє чи який обмежує» [Cardozo B. The Nature of the Judicial Process. New Haven: Harvard University Press, 1946]
Доктринальний вплив Роско Паунда, Олівера В. Годмс і Бенджаміна Кардозо, особливо дія льність двох останніх а посадах суддів Верховного Суду США, заклали основи для становлення і розвитку «юриспруденції інтересів» і юридичного стандарту балансування інтересів при вирішенні конституційних справ.
Водянніков О. Концепція інтересу в конституційному праві: до питання розуміння понять «суспільний інтерес» та «особливе суспільне значення» в провадженнях за конституційними скаргами