Серед Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, які є орієнтирами для розроблення проектів прогнозних і програмних документів і враховуються при розробці Стратегії, незважаючи на те, що вони розроблялися в мирний час, є і такі, що зберігають свою актуальність під час війни. Це, зокрема:
Ціль 7. Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх.
Ціль 8. Сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх.
Ціль 9. Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям.
Ціль 11. Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів.
Ціль 12. Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва.
Ціль 16. Сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях.
Інші цілі сталого розвитку, серед яких скорочення нерівності, боротьба зі зміною клімату, відновлення екосистем, глобальне партнерство в інтересах сталого розвитку та інше, хоча і залишаються в якості цінностей, на які орієнтується суспільство і держава, проте їх конкретна реалізація в умовах повномасштабної війни відкладається на майбутнє. Разом з тим, забезпечення безпеки населених пунктів, стійке економічне зростання, збереження наявних та залучення нових джерел енергії і підтримка роботи інститутів державного та місцевого управління є життєво необхідними для існування країни. Крім того, воєнний стан додає новий очевидний напрям активної діяльності – поповнення особового складу збройних сил, ведення бойових дій, захист територій військовим шляхом, побудова захисних споруд, в тому числі захист критичної інфраструктури та житла засобами ППО, а також суміжними до цього питаннями навчання, підготовки та реабілітації військовослужбовців і соціального захисту членів їх сімей. Так само потребує відновлення житло, інфраструктура, сільськогосподарські землі та інші ресурси, постраждалі внаслідок бойових дій, та потребують захисту і інтеграції внутрішні переселенці і працівники релокованих підприємств. Все це складає основу діяльності органів влади, в тому числі на регіональному рівні, і переважно забезпечується ресурсами територіальних громад. Крім того, регіональні органи влади та управління на своєму рівні протягом воєнного часу повинні забезпечувати життєво важливі функції та послуги.
Згідно із частиною четвертою статті 9 Закону України "Про критичну інфраструктуру" до життєво важливих функцій та послуг належать: урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії), водопостачання та водовідведення, продовольче забезпечення, охорона здоров'я. Також, відповідно до пункту 24 статті 25 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” обласна державна адміністрація “забезпечує захист критичної інфраструктури, відновлення функціонування важливих державних об’єктів національної економіки, об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, підвищення стійкості громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг або припиненням здійснення життєво важливих функцій, взаємодію між суб’єктами національної системи захисту критичної інфраструктури”.
Таким чином, виходячи з викладеного, стратегічне бачення розвитку області з урахуванням нових викликів та пріоритетів до 2027 року можна сформулювати наступним чином:
Київська обласна державна адміністрація забезпечує на території Київської області життєво важливі функції, в тому числі функціонування існуючих та створення нових обєктів енергетичної та іншої критичної інфраструктури, безпеку своїх громадян та підтримує сталий економічний розвиток на своїй території, задовольняючи потреби власних жителів та внутрішньо переміщених осіб. Обласні адміністрації та органи місцевого самоврядування працюють відкрито, ефективно, згуртовано у співпраці з центральною владою, бізнесом і громадянами, реалізуючи проекти в сфері енергетичної безпеки, будівництва та інших сфер відновлення. Забезпечується на належному рівні реабілітація, відпочинок, лікування військовослужбовців та соціальний захист членів їх сімей, створюється система надійної та доступної домобілізаційної підготовки і навчання.
Важлива роль регіонів в процесі відновлення підкреслюється також і в плані Ukraine Facility, де в розділі “Децентралізація та регіональна політика№ зазначається: “Відбудова буде в першу чергу відбуватись в регіонах. Потрібно посилити спроможність регіонів, забезпечити ресурсами та інструментами задля ефективного відновлення та подальшого розвитку». Посилення спроможності регіонів відбувається шляхом, в тому числі, активної участі населення в управлінні громадою, прозорості та підзвітності місцевого самоврядування, створення умов для комфортного проживання, самореалізації і розвитку тощо. Що стосується енергетичної безпеки як основного засобу функціонування економіки, актуального і на час війни, то пріоритетом План Ukraine Facility визначає “енергетичну безпеку та перехід на низьковуглецеві та відновлювальні джерела енергії з постійним розвитком енергетичної стійкості. Це підвищить експортний потенціал України на європейських ринках та розширить можливості для залучення інвестицій». Очевидно, що пріоритетом наразі є не стільки перехід до нових джерел енергії, скільки збереження в цілісності і ремонт існуючих підстанцій, ТЕЦ та інших енергетичних ресурсів, проте на рівні стратегії необхідно передбачити постійний збір даних, моніторинг та підтримку і інших проектів з енергозбереження. Крім того, енергетична ефективність є одним з напрямів роботи Кабінету Міністрів України відповідно до Програми, затвердженої ще у 2019 році, проте цей напрям зберігає свою актуальність і в воєнний час. В програмі зазначено: «Ціль 10.6. Українці зменшать втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будинках”. В межах цієї цілі пропонується, зокрема, зменшення енерговитрат за допомогою інструментів фінансової, організаційної та експертної підтримки з боку держави (зокрема, з використанням Фонду енергоефективності), термомодернізація житлових будівель, створення єдиної системи моніторингу споживання енергії споруд і будівель органів державної та місцевої влади шляхом запуску бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.
Відповідні завдання, спрямовані на зменшення таких втрат, утеплення будинків тощо, мають бути складовою частиною Плану заходів з виконання Стратегії.
Іншим важливим стратегічним документом, з яким має бути узгоджена Стратегія, є План України.
В Плані України встановлено, що “територіальні громади є ключовими бенефіціарами результатів відновлення, тому їм буде відведена провідна роль у відповідних процесах. Територіальні громади відповідають за розроблення планувальних документів, установлення зв’язків з міжнародними партнерами та реалізацію проектів відновлення на відповідних територіях на основі інклюзивного підходу, який передбачає залучення та консультації з громадянським суспільством на місцевому рівні, а відповідно обласні державні (військові) адміністрації (ОДА/ОВА) можуть виступати як замовники проектів з будівництва об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, уповноважені реалізувати проекти відновлення від імені територіальних громад. Таким чином, першим завданням в сфері забезпечення стійкого економічного зростання та відновлення буде виконання та контроль відповідних проектів відновлення.
З метою відстеження таких проектів розробляються відповідні цифрові інструменти, зокрема система DREAM, участь в якій скоро стане обовязковою. Таким чином, для навчання і використання цієї системи потрібно щось зробити вже зараз.
Також, в Плані України визначено п'ять секторів, які, мають найбільший потенціал для прискорення економічного зростання – це енергетика, сільське господарство, транспорт, критична сировина (враховуючи важливість розвитку переробної промисловості) та IT. Відтак, зусилля мають бути спрямовані на підтримку і розвиток саме цих сфер на рівні конкретних завдань і реалізації відповідних проектів, зокрема в сфері переробної промисловості. Крім того, План “визнає центральну роль відновлення внутрішніх зв'язків в суспільстві та зміцнення соціальної згуртованості, необхідної для відновлення та відбудови країни. Це вимагає цілісного та багатовимірного підходу, що ґрунтується на заходах, орієнтованих на потреби людей”. Ця максима перебуває в тісному взаємозвязку з першою зі стратегічних цілей, передбачених Державною стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, а саме: “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”. Підтримка внутрішніх звязків у суспільстві відбувається насамперед завдяки інформуванню населення, відкритості та чесності влади. Зрозуміло, що чесність та людяність неможливо передбачити на рівні заходів та завдань, проте саме вони необхідні всім нам на всіх рівнях.
З огляду на викладене, можна запропонувати такі оперативні цілі для Стратегії в межах відповідних стратегічних цілей регіонального розвитку:
1. Оперативна ціль: забезпечення захисту і надійного функціонування енергетичної інфраструктури області (відповідно до стратегічної цілі 1 з Державної регіональної стратегїі “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”)
Примірне завдання: залучення нових і реалізація старих проектів з відновлювальної енергетики.
2. Оперативна ціль: ефективне задоволення життєво важливих потреб населення (відповідно до попередньо зазначеної стратегічної цілі 1)
Примірне завдання: досліджувати стан забезпечення населення такими життєво важливими ресурсами, як харчування, питна вода, освітлення, тепло, тощо.
3. Оперативна ціль: побудова оборонних споруд (відповідно до цілі 2 “Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів”)
Примірне завдання: враховуючи розташування населених пунктів області та загрозу подальшої військової ескалації, побудувати належні укріплення, в тому числі забезпечити захист критичної інфраструктури.
4. Оперативна ціль: визначення конкурентоспроможних та надійних сфер промисловості.
Примірне завдання: визначити, яка промисловість зможе забезпечувати життєво важливі потреби жителів області та переселенців.
5. Оперативна ціль: підтримка військовослужбовців та ветеранів
6. Оперативна ціль: підтримка внутрішньо переміщених осіб та релокованих підприємств
7. Оперативна ціль: доармійська підготовка населення
Примірне завдання: Створити нові та підтримати існуючі навчальні центри з базової військової підготовки для всіх бажаючих, а також навчання в сфері охорони здоровя, радиаційної та хімічної безпеки тощо.
8. Оперативна ціль: участь у міжнародних, всеукраїнських та місцевих проектах відновлення (відповідно до стратегічної цілі Державної стратегії регіонального розвитку “Розбудова ефективного багаторівневого врядування”)
Примірне завдання: використовувати систему DREAM для моніторингу проектів відновлення.
Довідково:
СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з попередньої редакції Стратегії
Оперативна ціль 1.1. Якісна освіта для всіх
Оперативна ціль 1.2. Охорона здоров′я та здоровий спосіб життя людей
Оперативна ціль 1.3. Розвиток культурного і духовного середовища, збереження і популяризація культурної спадщини
Оперативна ціль 1.4. Забезпечення населення якісними
комунальними послугами
Оперативна ціль 1.5. Створення умов для якісного, комфортного та безпечного життя людей
Операційна ціль 1.6. Екологічна безпека та охорона навколишнього природного середовища
Стратегічна ціль 2. Підвищення конкурентоспроможності економіки регіону
Оперативна ціль 2.1. Розвиток видів промислової діяльності
з високою доданою вартістю
Оперативна ціль 2.2. Розвиток високотехнологічного сільськогосподарського виробництва
Оперативна ціль 2.3. Створення умов для пріоритетного розвитку малого та середнього підприємництва
Операційна ціль 2.4. Розвиток туризму та рекреацій
Оперативна ціль 3.1. Розвиток інноваційної екосистеми
Оперативна ціль 3.2. Активізація наукової та інноваційної діяльності в секторах смарт-спеціалізації
Оперативна ціль 3.3. Розвиток людського капіталу
для підтримки смарт-спеціалізації регіону
Стратегічна ціль 4. Сталий розвиток територій населених пунктів і громад
Операційна ціль 4.1. Розвиток територій в інтересах
територіальних громад
Операційна ціль 4.2. Розвиток дорожньої та транспортної
інфраструктури регіону
Цілі з НОВОЇ Державної стратегії регіонального розвитку:
Стратегічна ціль “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”
Оперативна ціль 1. Забезпечення інтегрованого розвитку територій з урахуванням інтересів майбутніх поколінь
Оперативна ціль 2. Задоволення потреби населення у якісних адміністративних і публічних послугах
Оперативна ціль 3. Соціальний захист ветеранів війни та їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення
Стратегічна ціль “Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів”
Оперативна ціль 1. Інфраструктура, стійка до безпекових, соціальних та економічних викликів
Оперативна ціль 2. Сильна, спроможна та конкурентоспроможна регіональна економіка
Стратегічна ціль “Розбудова ефективного багаторівневого врядування”
Оперативна ціль 1. Розвиток інституційної спроможності органів публічної влади з урахування кращих практик ЄС
Оперативна ціль 2. Розвиток різних форм співробітництва та ефективне управління публічними інвестиціями