phone 

Тел: +38(044)

279-55-86

(067) 983-22-68

intel_sha@ukr.net

Законодавством передбачено, що в ході загальних зборів акціонерного товариства може бути оголошена перерва до наступного дня. При цьому кількість перерв у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох (ч.8 ст.32 ЗУ "Про акціонерні товариства").

На практиці виникло питання, чи дозволяє ця норма закону зробити таку перерву до наступного робочого дня. Якщо загальні збори, наприклад, призначено на п’ятницю і акціонери приватного акціонерного товариства не встигли розглянути всі питання порядку денного, чи мають вони право зібратися знову у зручний для них час, після вихідних в понеділок, за взаємною домовленістю щодо цього?

Перегляд чинного законодавства дає підстави вважати, що термін «робочий день» вживається законодавцем спеціально; частіше за все це стосується діяльності установ, яким приписується вчиняти певні дії протягом робочих днів. Наприклад: "Установа банку не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття рахунку виборчого фонду повідомляє територіальну виборчу комісію про відкриття рахунку та його реквізити" (ч. 6 ст. 70 ЗУ "Про місцеві вибори").

Таким чином, можна зробити висновок, що відсутність вказівки на саме робочий день в тексті ЗУ "Про акціонерні товариства" свідчить про те, що загальні збори можуть бути призначені на вихідний або святковий день, при цьому робити перерву в ході проведення загальних зборів на неробочі дні не дозволяється.

Враховуючи, що кількість перерв у у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох відповідно до законодавства, можна зробити висновок, що юридична процедура проведення загальних зборів уявляється законодавцем як безперервна. Перерви допускаються лише на ніч, при цьому можливість оголосити перерву у звязку з настанням певних обставин, що унеможливлюють проведення засідання, в законі не передбачена.

В законодавстві РФ також детально не врегульоване питання щодо перерви у зборах, проте деякі акціонерні товариства в своїх внутрішніх документах уточнююють процедуру оголошення перерви у ході загальних зборів. Наприклад, в положенні про проведення загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Череповецхлеб" зазначається: "В случае невозможности проведения собрания в течение одного дня должен быть объявлен перерыв до следующего дня, но не ранее 9 часов местного времени. Перерывы большей продолжительности запрещаются." (джерело: www.cherhleb.ru/.../Poloj_o_proved_sobr.doc на сайті http://www.cherhleb.ru/raskryitie-informatsii/)

Отже, з положень частини восьмої статті 32 ЗУ "Про акціонерні товариства" випливає, що перерву на вихідні (святкові) дні в ході проведення загальних зборів акціонерного товариства оголосити не можна.

Такої ж позиції дотримуються деякі автори юридичних публікацій. Зокрема, В. Кравчук зазначає: "Загальні збори тривають доти, доки не буде завершено розгляд усіх питань порядку денного та оповіщено акціонерів про всі рішення, ухвалені зборами. У випадку виникнення необхідності проведення зборів понад один день (наприклад, у разі неможливості розглянути всі питання, включені до порядку денного) можна оголосити перерву на ніч. Оскільки на нормативному рівні не зазначено дні, протягом яких мають проводитися загальні збори, тому можна вважати, що вони можуть бути проведені в будь-який день, у тому числі у вихідні, неробочі та святкові дні. Робота загальних зборів після перерви на ніч здійснюється без додаткової реєстрації та визначення кворуму. Оголошення інших перерв у роботі загальних зборів не допускається. Про закінчення роботи оголошує голова загальних зборів." (джерело: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=233)